Автор Ула Махфуз
При згадці про старий дамаський будинок відразу виникає образ місця, наповненого ароматом квітів, особливо жасмину, ірису і дамаської троянди.
Походження дамаської троянди спірне, але саме з Дамаска вона поширилася по всьому світу та отримала свою назву від цього міста. Поети та письменники оспівували її. Вона також згадується в легендах.
Спочатку вона поширилася в Європі. Малюнки троянди досі можна знайти на кахлях Альгамбри в Гранаді в Андалусії. Абд ар-Рахман ад-Дахіл привіз її з Дамаска. Він також привіз оливки, пальми, бавовну, гранати, інжир, нарциси, тюльпани, дамаський жасмин і багато інших рослин. Паломники та торговці завезли їх до Магрибу, Туреччини та Ірану.
Незабаром дамаську троянду почали вирощувати в багатьох європейських країнах, в тому числі в Андалусії. Пізніше це перетворилося на цілу індустрію в Королівстві Кастилія, звідки з’явилася кастильська троянда (Галісія), яка є подальшим розвитком дамаської троянди. Це те, що ми знаємо сьогодні як французьку троянду. Починаючи з 9 століття, мусульмани в Андалусії розгорнули велике виробництво олії з оригінальної дамаської троянди. Трояндова вода використовується в багатьох андалузьких десертах. Аромат трояндової води став офіційним дипломатичним ароматом королівських рад. Червона дамаська троянда стала політичним символом Севільї і Гранади та важливим елементом дизайну одягу для фламенко (південноіспанський музичний, пісенний і танцювальний стиль).
Звичай пити воду з трояндовою водою знову потрапив до Дамаску в 16 столітті з єврейськими та мусульманськими біженцями з Гранади. Євреї з Гранади оселилися у східній частині старого міста Дамаска. Жінки в Дамаску почали носити сукні з візерунками дамаської троянди. Прибуття цих біженців вплинуло на всі аспекти життя в Дамаску. Вони стали основним джерелом моди, їжі та соціальних звичаїв. В Іспанії кастильська троянда поширилася в міру того, як розширювалися християнські королівства.
Вчений і лікар Ібн Сіна (Авіценна) вважається першим, хто відкрив ароматичні та дистильовані переваги цієї рослини на початку одинадцятого століття. Він описав її як “джерело природних цілющих, поживних і косметичних засобів”. Натуральна трояндова вода корисна для шкіри, заспокоює кольки, має болезаспокійливу дію і заспокоює травну систему. Пелюстки троянд — природний засіб від застуди, грипу та болю в горлі. З них також виробляють сироп і варення.
Троянда — це багаторічний чагарник, який дуже стійкий до умов навколишнього середовища. Поля дамаської троянди були розкидані в Дамаску і навколо нього. Після того, як через війну сотні тисяч мирних жителів були переселені з кількох міст Сирії до північних регіонів, включаючи Ідліб, разом з ними прийшли нові рослини, зокрема дамаська троянда. Час збору врожаю в Сирії припадає на період з травня по червень. Рослинам потрібно близько п’яти років, щоб дати економічно вигідний урожай.
Варто зазначити, що індустрія виробництва води та олії з дамаської троянди наразі поширена в таких країнах, як Туреччина, Марокко, Болгарія та Іран. У місті Гамсар (Іран) трояндову воду виробляють лише для очищення Святої Кааби. У вільному продажі її немає.
Ще одна рослина, яку можна знайти тільки в Дамаску — це дамаський ірис. Він росте виключно на горі Касіун і вважається видом з найвищим ризиком зникнення. Сирійський уряд у ньому не зацікавлений. Повному зникненню ірису перешкоджає лише те, що його ареал знаходиться у військовій зоні. Тому цивільні особи не можуть потрапити на цю територію. Крім того, схили, на яких ростуть залишки ірису, настільки круті, що до них важко дістатися і їх неможливо культивувати.
Жасмин також ставав одним із символів Дамаска впродовж століть. Ця квітка тісно пов’язана з історією міста. Тому вона має високу моральну цінність для сирійців. Жасмин розрісся у садах Гути, на балконах будинків і біля стін старих будівель. Ця рослина залишається однією з головних рис дамаського будинку, і її аромат витає всюди.
tun24051407
Jasmin ist eng mit der Geschichte der Stadt Damaskus verbunden. Foto: tuenews INTERNATIONAL / Maison Abdulwahid.
002423
